Як сформувати план навчання для онлайн-курсу

Добре продумана програма допомагає визначити, що пояснювати в теорії, які завдання запропонувати студентам і як перевірити результат навчання. Але перш ніж складати модулі й уроки, потрібно уточнити тему, аудиторію та цілі курсу.

У цій статті розглянемо кроки, які допоможуть вам створити послідовну програму: від вибору теми до практичних завдань і проміжної перевірки знань.

Вибір теми та змісту курсу

Почніть зі сфери своєї експертизи та запитань, які ви вже чули на вебінарах, консультаціях або після продажу навчальних матеріалів. Перевірте, що люди шукають за темою майбутнього курсу. Зіставте пошукові запити з розмовами з потенційними студентами: інтерес до теми ще не доводить готовність купити навчання.

Для цього використовуйте:

• Тематичні групи у Facebook: знайдіть обговорення вашої теми й подивіться, які запитання ставить аудиторія.
• Google Trends – найшвидший спосіб перевірити загальні тенденції пошуку за темою.
• планувальник ключових слів Google – це інструмент для налаштування платної реклами, але ніхто не забороняє використати його для оцінки кількості людей, які здійснюють пошук за тим чи іншим словом.

Перевірте також, які курси й тренінги вже пропонують у вашій темі. Вивчіть програми, відгуки та запитання аудиторії. Це допоможе побачити, що пояснено недостатньо, які задачі лишаються без відповіді та чим ваша програма може бути корисною.

Спершу результат, потім курс

Перед початком розробки навчального плану, необхідно зрозуміти, для кого він призначений та які цілі повинні бути досягнуті. Наприклад, якщо це курс для початківців, то навчальний план повинен бути орієнтований на пояснення базових понять та принципів. Метою може бути опанування нових навичок, знань або викладення певної теорії. 

Конкретно описаний результат пояснює студенту, що він зможе практикувати й продемонструвати після навчання. Формулюйте його так, щоб перевірити виконаним завданням. Це допомагає узгодити очікування, але не гарантує відсутності повернень або однакового результату в усіх студентів.

Щоб визначити результати курсу, завершіть твердження: «До кінця цього курсу ви зможете ______».

Наприклад, ви створюєте курс з основ фотографії. Результатами навчання можуть бути робота з камерою в різних режимах, побудова композиції та обробка фотографій. Для кожної навички передбачте практичне завдання.

Розробка програми курсу

Наступним етапом є розробка програми курсу. Важливо визначити, які теми будуть вивчені на кожному занятті, які матеріали необхідні для кожної теми та які завдання будуть виконувати студенти.

Ви вже визначили мету курсу. Спираючись на неї, оберіть спосіб побудови програми. Наприклад:

• від окремого до загального – коли студент отримує фрагменти знань, які наприкінці збираються у конкретний образ/інструмент, придатний для використання.
• послідовність – коли для вивчення теми треба пройти конкретну кількість і послідовність кроків.
• від простого до складного – коли заглиблення в тему починається із основ, а далі переходить до складніших завдань.

Продовжимо працювати із курсом з основ фотографії. Наприклад, складемо програму за методом «від окремого до загального».

Програма онлайн-курсу з основ фотографії може бути наступною:

1. Вступ до фотографії
2. Технічні аспекти фотографії
3. Композиція фотографії
4. Стилі фотографії
5. Обробка фотографій

Отже, кістяк програми курсу готовий. Тепер треба визначитись, чим наповнити кожен пункт.

Структурування курсу: спочатку практика

Результати навчання підкажуть, чим наповнити програму. Розбийте кожен результат на знання й навички, які студент має опанувати в окремих модулях та уроках. Для кожного кроку визначте практику й спосіб перевірки. Обсяг курсу залежатиме від цих задач і початкової підготовки аудиторії.

Модуль – структурна одиниця курсу, яка містить декілька уроків із завданнями об’єднаними однією темою. Допомагає опрацювати та засвоїти матеріал і проконтролювати рівень засвоєння знань.

Спершу перегляньте свої навчальні матеріали й розсортуйте їх за темами. Визначте, що вже готове до використання, що потрібно адаптувати, а що створити з нуля.

Далі переходьте до модулів і уроків. Почніть із практичного завдання: що студент має зробити, щоб показати розуміння теми? Після цього доберіть потрібну теорію. Матеріали, які не допомагають виконати завдання, можна винести в додаткові джерела. Кожен урок має давати можливість застосувати знання.

Для планування завдань можна використати таксономію Блума — схему навчальних цілей, яка допомагає перейти від відтворення інформації до складнішої роботи з нею. Спершу визначте, яку дію має виконати студент, а потім доберіть пояснення й практику.

Таксономія Блума

Добирайте завдання відповідно до навчальної мети та рівня підготовки студентів. Переказ поняття, його застосування на прикладі й оцінка рішення потребують різної роботи. Перевірте, чи вправи в уроці справді дають змогу відпрацювати заявлену навичку; самої лекції для цього може бути недостатньо.

Наприклад, у модулі «Вступ до фотографії» можна запропонувати студентам підібрати 20 фотографій різних типів і пояснити свій вибір. Для цього знадобляться історичні приклади, основні типи фотографії та терміни. Так отримуємо план першого модуля:

1. Вступ до фотографії
2. Історія фотографії
3. Типи фотографії
4. Основні терміни та поняття

Практичне завдання: підібрати 20 прикладів фотографій різних типів.

Інший варіант практичних завдань до модуля курсу:

• Знайти та проаналізувати історичні зразки фотографії
• Визначити основні типи фотографії та пояснити їхні відмінності
• Визначити та пояснити основні терміни та поняття, що використовуються в фотографії

Модулі вашого курсу можуть складатися з кількох уроків. Така структура задає ритм навчання й допомагає конкретизувати цілі кожного кроку.

Програма курсу – це дорожня карта, яка показує студенту, які саме точки йому необхідно пройти, щоб на фініші отримати обіцяний результат. Кожен наступний модуль та урок можна будувати, виходячи з відповідей на такі питання:

• що студенти вже знають
• що повинні дізнатись
• як зафіксувати отримані знання

Завершити курс можна випускним проєктом, який покаже, як студент застосовує набуті навички. Робота над ним може тривати протягом навчання або бути окремим етапом. Наприклад, у курсі з фотографії студент створює власний фотоальбом і пояснює добір кадрів. Такий проєкт можна додати до портфоліо.

Визначтеся з форматом викладання курсу

Тепер визначте, як подати теорію та організувати практику. Дайте собі відповіді на такі запитання:

• Як ви пояснюватимете теорію: у відео, аудіо чи тексті?
• Які схеми, зображення або демонстрації потрібні для розуміння теми?
• Яким буде тон викладання?
• Як ви підтримуватимете контакт зі студентами?
• Як ви допомагатимете студентам продовжувати навчання?

Традиційне викладання не завжди придатне для онлайн-курсів. Тому рекомендуємо урізноманітнити лекції «живими заняттями», тобто у прямому ефірі, використовувати прийоми сторітелінгу, синхронне та асинхронне навчання. Студенти обожнюють яскраві кейси, приклади із життя викладачів, гейміфіковані завдання та відчуття спільноти.

Доберіть для курсу послідовний стиль оформлення. Зображення, схеми та відео мають допомагати розібратися в темі, а текст — легко читатися на пристроях студентів.

Тон викладання має відповідати вашому бренду та аудиторії. Заздалегідь визначте канали спілкування: обговорення в групі, особисті повідомлення чи листи. Врахуйте час команди на відповіді та поясніть студентам, де ставити запитання. У Softbook перевірте доступні для вашої школи можливості спільноти, месенджера й розсилок.

Використовуйте лексику, зрозумілу вашій аудиторії, і пояснюйте нові терміни. Тривалість курсу визначайте обсягом навичок та потрібною практикою. Перевірте, чи реалістично виконати завдання за запланований час.

Продумайте додаткові матеріали

Матеріали, які доповнюють тему, але не потрібні для основних завдань, зберіть у розділі «Додаткові матеріали». Додайте доречні відео, кейси, статті чи книги та коротко поясніть, навіщо звертатися до кожного джерела. Перевірте посилання й права на використання матеріалів.

Залучайте студентів і перевіряйте знання протягом курсу

Відстежуйте, де студенти припиняють навчання та які завдання викликають труднощі. Обговорення з групою й підтримка викладача можуть допомогти розібратися, але їхній вплив потрібно перевіряти на конкретному курсі. Рахуйте завершення за визначеними критеріями та враховуйте, чи мали студенти достатньо часу для навчання.

Додайте групові заняття або чат, якщо вони допомагають виконувати навчальні задачі. Для підтримки ритму можна використати бали чи нагороди за конкретні дії. Заздалегідь поясніть правила й перевірте, чи ці механіки підтримують практику, а не відволікають від неї.

Квести й тематичні події можуть урізноманітнити практику. Після такої активності зберіть відгуки: що допомогло зрозуміти тему, а що варто змінити. Не оцінюйте її користь лише за емоційною реакцією.

Передбачте проміжні перевірки знань. Завдання після модуля допомагає студенту побачити, що вже зрозуміло, а до чого потрібно повернутися. Вам воно дає матеріал для зворотного зв’язку та коригування наступних уроків.

Наприклад, на платформі Softbook під час розробки курсу можна створити та налаштувати контрольні тести, додати до них термін проходження, задати швидкість проходження, а ще пояснення до правильних та неправильних відповідей.

Тепер у вас є послідовність роботи над програмою: визначити результат, спланувати практику, добрати пояснення та перевірити знання. У Softbook можна зібрати матеріали в курс, додати завдання й тести та перевірити, як усе виглядає для студента.